Головна » Файли » Дисграфія » Діагностика

ХАРАКТЕРИСТИКА СПЕЦИФІЧНИХ ПОМИЛОК НА ПИСЬМІ ДІТЕЙ-ДИСГРАФІКІВ
[ Викачати з сервера (16.9Kb) ] 20.04.2016, 16:11

ХАРАКТЕРИСТИКА СПЕЦИФІЧНИХ ПОМИЛОК

НА ПИСЬМІ ДІТЕЙ-ДИСГРАФІКІВ

 

  1. Помилки на рівні букви і складу.

а) Пропуск букв і складів. Це означає, що учень не розрізняє в складі слова всіх звукових компонентів(наприклад: кнга – книга). Пропуск двох і більше букв – наслідок більш грубого порушення звукового аналізу, що призводить до викривлення структури слів (наприклад: бт – брат).

б) Заміна букв. Вказує на те, що учень виділив у складі слова певний звук, але для позначення його вибрав невідповідну букву. Це свідчить про:

- нестійкість співвідношення фонеми з графемою, коли не зміцнився зв'язок між значенням і зоровим образом букви;

- нечітке розрізнення звуків, що мають акустично-артикуляційну подібність;

- нечітке розрізнення букв, що мають схожість в написанні.

в) Змішення букв. Коли  один і той же звук позначається на письмі то

правильно, то помилково. За акустично-артикулярною подібністю розрізняють такі види змішень:

- дзвінкі та глухі парні приголосні в чіткій позиції ( д-т, з-с, і т.д.; наприклад: тавно-давно);

- задньоязикові приголосні: г-к, к-х (наприклад: хараж- гараж);

- сонорні приголосні(наприклад: либа-риба);

- свистячі і шиплячі приголосні: с-ш, з-ж(наприклад: скажав-сказав);

- африкати: ч-щ, ч-ц, ц-т(наприклад: цікати-тікати, щаска –чашка);

- за оптико-кінематичними ознаками: о-а, б-д, и-у, п-т, х-ж, г-д, л-м). У цих замінах привертає увагу співпадання написання І елемента букви, що змішуються. Написавши  І елемент букви, дитина не змогла далі диференціювати рухи руки у відповідності із задумом, невірно передала кількість однорідних елементів (л-м), або помилково вибрала наступний елемент (и-у).

г) Перестановка букв і складів – є вираженням труднощів аналізу послідовності звуків у слові. Складова структура може зберігатися(метелих-метелик).

д) Вставка голосних букв. Спостерігається під час збігу приголосних(наприклад: тигир).

 

2.  Помилки на рівні слова.

До них призводять труднощі аналізу і синтезу мовлення, неможливість виділити в мовному потоці стійкі мовні одиниці.

а) Окреме написання частин слова(наприклад: к нига).

б) Написання разом службових слів з самостійними (наприклад: всаду) або двох самостійних слів (наприклад: ідесніг).

в) Помилки, що пояснюються труднощами морфологічного аналізу і синтезу:

- при чергуванні (наприклад: кіт-кіти);

- при творенні прикметників від іменників(наприклад: хвіст лисиці – лисиний);

 

3.Помилки на рівні речення і словосполучення.

а) Відсутність позначення меж речень, або довільне їх позначення. Увага  дитини не може продуктивно розподілятися між багатьма завданнями письма: графічним, логічним, фонематичним. Має значення і не сформованість вміння сприймати інтонаційне оформлення фраз і співвідносити його з основними правилами пунктації.

б) Неузгодженість членів речення в роді, числі та відмінку(наприклад: гратися машинам). Звуження об’єму пам’яті  у дітей-дисграфіків призводить до помилок узгодження і керування під час операції складання повідомлень із слів.

в) Труднощі у вживанні прийменників – опускання їх або заміна.

Огляд помилок показує, що дисграфія є  одним із виявлень системного порушення мовлення, що охоплює всі сторони  мовного розвитку дитини, а також стан ряду її немовленнєвих функцій, що утруднює засвоєння мовленнєвих знань і вмінь не тільки в початковій школі, але й на наступних ступенях навчання.

Помилки на рівні букви і складу свідчать про наявність у дитини фонетико-фонематичного недорозвитку мовлення, а на рівні слова і  речення – про загальний недорозвиток мовлення.

За класифікацією, в основі якої лежить несформованість певних операцій процесу письма розрізняють такі види дисграфій:

 

1.Артикулярно-акустична – в основі якої лежить відображення неправильної вимови на письмі, опора на неправильне вимовлення. Вона виявляється у замінах і пропусках звуків в усному мовленні і відповідних букв – на письмі (додаток № 2).

2.Акустична дисграфія – на основі порушення диференціації фонем. Вона виявляється в замінах букв, що відповідають фонетично близьким звукам при правильній вимові.

Частіше за все заміняються букви, що означають звуки:

  • свистячі й шиплячі;

  • дзвінкі й глухі;

  • африкати.

Цей вид дисграфії виявляється в неправильному позначенні м’якості приголосних на письмі внаслідок  порушення диференціацій твердих та м’яких приголосних, заміни голосних (е-и, о-у, додаток № 4).

3.Дисграфія на основі порушення мовного аналізу і синтезу. Характерні помилки: пропуски голосних, перестановки та дописування букв, перестановки, пропуски, дописування складів, написання слів разом (наприклад: прийменників зі словами, окреме написання частин слова).

4.Аграматична дисграфія,  що пов’язана з недорозвитком граматичної будови мовлення, морфологічних і синтаксичних узагальнень. Аграматизми на письмі виявляються у спотворені морфологічної структури слова.

5.Оптична дисграфія, що пов’язана з розвитком зорового гнозису, аналізу і синтезу просторових уявлень виявляється в замінах і спотвореннях букв на письмі. Заміняються букви (в-д, и-ш, к-т); дзеркальне письмо(с-); пропуски елементів з’єднання букв (ау-оу, ил-ш, ау-оу).

 

Категорія: Діагностика | Додав: Mishel | Теги: синтез, помилки, букви, речення, морфологічний аналіз, словосполучення, слова
Переглядів: 452 | Завантажень: 9 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar